Владик виріс у місті, і навіть тиждень у селі без комп’ютера й Інтернету здається йому справжньою каторгою, примхою дорослих, яку доведеться якось перетерпіти... ― та вже за кілька днів він разом із компанією нових друзів вартуватиме на таємних тренуваннях, зазіхатиме на черешні в сусідському садку й врятує від шахраїв шкільний комп’ютерний клас і вигадуватиме купу причин, аби лишитися в селі до кінця канікул і здійснити таємний план «Сто кроків».
 В умовах, коли з раннього дитинства діти оточені різноманітними інтерактивними електронними пристроями, починаючи з іграшок і закінчуючи комунікаційними ґаджетами, через які вони пізнають світ і спілкуються з рідними, в тому числі з батьками, цей твір може стати для підлітка першим кроком до усвідомлення переваг «живого» спілкування.
 Крім того, твір показує позитивний приклад адаптації дітей з особливими потребами до повноцінного життя в суспільстві та їхніх стосунків зі звичайними дітьми, допомагає формуванню поняття рівності й взаємоповаги у таких стосунках.